Вирвано з життя сторі́нки,
І до них нема вороття,
Я забув уже всі ті вірші,
І вони пішли в небуття.
Мені шкода, що втрачено мрії,
Та спинятися вже не гаразд.
Мене кличуть нові надії
І нові сторінки́ життя.
Я гортатиму їх поволі,
Щоб не втратити цінність слів,
Щоб по знайдених стежках долі
Не розсипати перли сліз.
Я нові напишу поеми,
Я нові напишу пісні
Про кохання й життя шалене,
Про любов, що явилась мені.
