Багато серед людей казок,
Що є любов десь у людей,
Що є чимало і на зразок
Вона б'ється і рветься із грудей.
Є міфи, що поряд може є кохана,
Що десь чекає на мене вона,
Що для мене моя бажанна
І наповнить серце сповна.
Кажуть шукай її поки є віра,
Поки ти можеш віддати їй все,
Поки лунає ще рима і ліра,
Поки любов твої ноги несе.
А я вже не хочу, наївся ілюзій,
Пізнав і любов й ненависть, призріння,
Вже із любові пішов я у друзі,
І був із друзів в любовні уміння.
Може не ціню те що я маю,
Може знецінений тим ким я є,
Але не хочу у масу, у стаю,
Що не гуртує, а лише віддаляє.
Хочу своє, і тоді коли хочу,
Хочу спокійно і без натякань,
Хочу звичайну, а не пророчу,
Хочу без лишніх сюрпризів зізнань.
