Заговори зі мною тихо,
щоб нас не чули вороги.
Нехай вони собі на втіху,
одягнуть нам ті ланцюги.
Нехай знущаються, безжально,
розпалюють словесні війни,
та нас зламати нереально.
Бо ми з тобою - серцем вільні!
Забудь, усі свої страхи.
Не варто думати про віру,
тому, що ми, як ті птахи,
ось-ось полетимо у вирій.
Забудь про долю не байдужу,
про енну кількість наших мрій.
Забудь слова, що ранять душу,
але мене забуть не смій!
Поговори зі мною тихо,
щоб нас не чули вороги.
Я не хотів накликать лихо,
прошу тебе поговори...
