У будь-якому віці Ви красуня:
В життєві будні, файні чи невдалі,
Магнітом очі – подихи із юні,
Під нескінченне полум’я коралів.
В шнурочках брів – волошки дві ясняться,
Цей погляд – ніби відбирає мову.
Смаглява шкіра в білій вишиванці,
А голос, мабуть, пісня колискова…
В орнаментах святкової запаски,
У сіряку, вінку чи в грубій свиті,
В намітці й хустці – завжди Ви прекрасні:
Весела, ніжна, горда, працьовита.
Комусь Ви прикрашали світлом ранки,
Для нас же – залишились на портреті.
Звичайна україночка, селянка –
Вродлива, повна грації, шляхетна.
В саду, на полі, як жнете Ви жито,
В коморі, льоху, в сінях чи у клуні –
У тих волошках хочеться згубитись,
У будь-якому віці Ви красуня…
/Картина В.М. Ізмайловича "Українська дівчина"/
спасибі на доброму слові, пане Іване!
щиро дякую за візит та підтримку,пані Маріє! 
дякую. В останній час надихають картини. 
нашому роду - нема переводу! 
