/віланела/
Все в природі – у чеканні снігу.
Тиша… що здається, ти оглух.
Гороби́на розпашілась, стигла.
Де-не-де зриваються горіхи
Із верхівки і тривожать слух,
Все в природі у чеканні снігу.
За горіхом білочка – як шми́гне!
Лагідна, вертлява, спритна – ух!
Горобина розпашілась, стигла…
Ходить грудень, спершись на ґирли́ґу,
Замотавшись в за́тишний кожух –
Все в природі у чеканні снігу.
Враз до чабана хмарки набігли –
І посипався білявий пух.
Горобина розпашілась, стигла.
Дід збілілі брови дивно вигнув:
Видавив мороз сльозу скупу.
Все в природі усміхалось снігу,
Горобина розпашілась, стигла…
