Що, нездари дурні? Не скорились мені?
Й досі вірите, що вихід знайдено?..
Ох, і мíзерні ви! Хоч стогни, хоч реви –
Я паную! А хто ж я? Вгадайте-но!
Порожнеча кишень? Борг росте день у день? –
Так, зусилля мої не є марними.
Мізер щастя й утіх – справа рук то моїх,
Я при владі! Та він... Ой, кошмарні ми!
Хтось встає із колін і не йде на поклін?
Перед ним зачиняю всі двері я.
Хай на сполох той б’є: всі мої, все моє.
Я всесильна – душевна мізерія!
Є, щоправда, Один… Ну й смиренний же Він!
Став Великий убогим, жив чесно, і…
Розп’яли Дивака. Та мій гонор зникá:
Я… страшуся Мізерії Хресної.
