Пахне це літо твоїми листами,
Скошеним сіном і жовтим колоссям.
Хтось уві сні доторкнувся устами.
Думала , ти. Але ні, то здалося.
Плакали ранки дощами спросоння,
Сонце з-за хмар ледь розплющило очі.
Серце шукає невпинно осоння,
А на шляху лиш холоднії ночі.
Пахне це літо світанком і морем,
Вітер куйовдить недбало волосся.
Думала, стала для тебе я горем,
Але, на щастя, мені це здалося.
