Проведи мене крізь ніч.
Аби душа сьогодні не тремтіла.
Аби не вила і не бачила обличь,
Аби їх силуети більше не ліпила.
Аби не бачила зляканих зірок,
Аби печалью ти не захлинулася.
Аби в темряві засніжених, простих думок.
Хоча би раз сонцю посміхнулася.
Аби спогади по серцю не рубали.
Аби цвіло солодке кохання за вікном.
Аби люди ніколи не вбивали,
А збирались з любов'ю за своїм столом.
Аби життя здавалося нам Божим раєм,
Аби обману тут місця не було.
Аби дитячий регіт десь за гаєм,
Пролітав зі щастям на усе моє село.
Аби літа близьких нам оминали.
Аби хвороби не чіплялись до людей.
Щоби не падать,ми без крил тепер літали,
У реальних мріях будніх сьогодень.
Аби в кожній із наших космічних зіниць.
Була хоча би маленька частинка світла.
Проведи мене крізь ніч.
Бо буря у моїх думках таки не стихла.
