Це не війна, а справжній геноцид,
Нас знищують і як про це мовчати,
І тисячі скрізь будуть панахид,
Як хочеться про все оте кричати.
Про те мовчати, не можливо, ні,
Всім говорити ми про це повинні,
Ті вбиті дітки, сняться уві сні,
Скажіть мені, у чому вони винні?
Вбивають всіх і звір не робить так,
І не вважають зовсім за людину,
Життя не ставлять наше і в п'ятак,
Отак то є, у тяжку для нас днину.
В нас сила є і волю маєм ми,
Ніколи не схиляли ми коліна,
Повстали проти " руської" пітьми,
Нехай живе і квітне Україна!
