Коли ми дійсно по справжньому закохуємося
тоді за спиною у нас немов крила виростають
і таке враження що в душі заново народжуємося
хоча від щирого тепла наші серця розтають...
Коли ми дійсно ще і взаємність відчуваємо
тоді від почуттів немов у думках окриляємося
і зрозуміло що дорогу до свого щастя відшукаємо
напевно і до останнього на долю сподіваємося...
Коли ми дійсно навчимося і на яву літати
тоді і спогади немов не мають вже і значення
відчуємо що мрію нікому не зможемо віддати
свій страх поборемо і підемо на побачення...