Чарівниця. Серія друга.
Частина перша: Паляниця
Гостювала у мене племінниця,
Та зник інтернет, і вона зразу в плач.
Не сумуй, він скоро повернеться,
А поки, зготуємо шоколадний "кранч"?
Молодіжне це слово, а також страву
Я знаю ще із попереднього візиту:
Бо що ж поробиш, сучасні діти
Без інтернету не вміють жити.
Або зготуєм щось, що є на часі?
Що вимовляють тільки люди наші?
Не просто шиболет* у мові:
Багато символічного у цьому слові.
Тепла й ароматна паляниця —
То щастя і госпóди благополуччя,
Також гостинність і безпека,
Кажуть, що то є символ сонця.
Тому що паляниця кругла й золотава?
Або найголовніша в світі страва?!
А ще, то тіло Боже,
І зневажати хліб негоже.
Можемо зробити щось складніше:
Є час, поки підходить тісто. Вирішуй!
Пам’ятаєш коровай на весіллі у Марічки?
Був перев’язаний гаптованою стрічкою
Такий великий хліб з прикрасами із тіста,
Його печуть на священні урочистості.
Який він гарний! Найкраща з подарунків
Краса мереживних тих візерунків:
Пташки, шишки, а ще квітки,
Також калини гілочки!
І хоч минули вже Святвечір і Різдво,
Давай калач з тобою сплетемо?
Також минулася вже Великодня днина,
Та подаруємо калач малечі на хрестини.
Сама побачиш, як цікаво переплітати кіски,
А хочеш, просто зробимо пампушки з тіста?
Великі чи маленькі, кругленькі чи овальні,
А забажаєш, то будуть навіть і квадратні.
У давнину із хлібом була така морока!
У горщику ґаздиня варила хміль,
А потім у макітрі, іще гарячим,
Його мішала з мукою із пшениці.
Як розчин сам по собі охолоне,
То додавала дріжджі
(Або щось, що підкислить).
Та ставила в холодну піч,
Аж на цілу ніч.
На ранок, коли опара підійшла,
Тоді іще муки ґаздиня насипала.
Ще дрібка солі, ще тепла вода.
І починалася тяжка робота:
У ночвах вимісити тісто,
Як руки будуть не липкі, а чисті.
Потім ділила тісто на шматки,
Розкочувала їх на столі.
І не забути б ще надріз зробити,
Аби без перепон могла зростати
Ота хлібинка-паляниця у печі
На капустяному листі
Або лопаті дерев'яній,
Бо деко ще були тоді незнані.
Та не лякайся, зараз усе простіше.
Опара попервах: мука та дріжджі,
Тепла вода нам також знадобиться.
І не хвилюйся, все буде як годиться.
Сучасні дріжджі — то дивовижні чари,
Жінки сьогодні можуть забути про опару,
Але з тобою нам не дуже пощастило,
Пресовані лиш дріжджі були в магазині.
Тому чекає нас складніший шлях…
Але опара підійшла, ти тільки глянь!
До неї додаємо за рецептом складники:
Олія, цукор, сіль і молоко. І звісно — ще муки!
Вимішуємо добре: хто ложкою, а хто рукою.
Не хочеш спробувать разом зі мною?
Ні? А для мене це справа фантастична!
І ось, дивись, вже тісто еластичне.
Формуєм кульку, накриваємо рушником.
І час-від-часу споглядаєм тишком-нишком
Чи паляниця ще не підійшла?
Годинку десь чекати, залежно від тепла.
Лиш потім перекладаємо на деко хліб.
Чекаємо, щоб вдруге підійти він зміг.
Нарешті, робимо надріз — і у духовку,
Щоби простояв у гарячім сховку.
За півгодинки вже спечену хлібину
Ми загортаєм у рушник. Ще на годину.
Лиш їсти паляницю хутко —
А от зробити не вийде швидко,
Отут терпіння треба мати
Та віри в себе не втрачати.
Але не встигли пампушки ані спекти,
Ані поставить до розжареної пічки,
З'явився інтернет (без нього і не спиться),
І зникла (перегоріла!) юна помічниця...
____
Продовження за посиланням:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946647
Серія перша за посиланням:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944116
На жаль, це все мої фантазії. Мені була потрібна передісторія до другого замовляння проти наших ворогів (що також вигадка, бо до магії я не маю жодного відношення; а там хто його зна? )
Я додала посилання на усі частини Чарівниці, то ж як зацікавились, то заходьте в гості.
