привіт, дві тисячі сьомий
сідай поруч на траву, зніми стомлені конси
подивись одним оком з під лоба і скажи, де так довго був
скажи як це - зачинятися в ванній з ножем щоб віднайти сонце
бити тарілки, тому що не пустили на концерт
чіпляти значки на бег в клітинку, коли пустили
бігти стрімголов на трамвай від зграї звірів
(коли бьють, закривай голову руками і не вставай)
в синцях і крові приходити додому, малювати кожушки літерам
які мали б захищати дитинство, але не змогли
не боронили, коли виривали його з корінням
масними руками дядька, що підвозив вночі
словами "сама винна, шлюха"
заборонами грати, писати, творити
привіт, дві тисячі сьомий
рожеві панчохи і чорна спідниця все ще тобі личать
нагадай мені як це - не спати до ранку на дахах панельок
під гітару співати Слот і Три Полоски
ти винен мені дві пляшки рево і дощ, від якого тече туш
але якщо взятись за руки, борг зникне
нашивки закриють рани футболок
спалені батьками постери знову будуть на стіні
продавець атрибутики з підвального магазину не помре від раку
привіт, дві тисячі сьомий
колись ти пройшов повз мене
але зараз
ідеш
поруч
