1
місяць-молодик
блиском
блискучий й гостро дикий
черкне —
за пахощі Владики!
а
в супінь хмар
ще в досвіткові
упірне
наздоженіть мене
чи мене Бог
без крові з серця
у рай високий
наверне?
благословіте
Бога
не мене
простіте
простість
я відходжу —
вбік
коли все стане
Вічним Днем
2
Й ще раз на
схід —
пурпур
чи попуррі??
хто що? — ростить?
в грудневій грі
простеж
росте вогонь
росте
вогонь
в природи грі?
просте ж! —
і яку музику
я на серцях
зігрів!
я розігнавсь —
і хочеш, щоб я — розписався
за сонце!
Сонце сонць
Ти Бог щасливий
а щасливі — особливі
я у вікні —
до Тебе —
в чорній гриві
і що всі рами! —
якщо хтось
щасливий
я також серп —
молоді зуби!
цей я —
це щоби Ти
не роздобрів —
й не втратив щоcь! —
й не виявився у журі!
Ми й молоді! —
я роблю так
щоб Ти упрів!
О гарні! молодії зуби!!
вогонь
пурпур! —
Вогонь! не попуррі
а яку
Музику!
я у серцях
зігрів!!
3
Поеми — вічність
й день:
поеми дивляться людей.
«Світ вивихнувсь — і прагне
вправить вивих».
Твоя любов безсмертна,
Божа Мати!
Тобі було
мене із
пекла
витягати?
В Тобі — із Сином
я тягався
в грі
як мало
я носив
в монастирі
склади здавав
добром налляті
в тобі склади
тягав
і над горою
і у горі
і на горі!
жахав героїв
і бандитів
сичів
і гав
й нетопирів!
а особливо — на
горі!
а гніт мій —
в скерцо —
нагорів!
любов моя — це світ, —
крім Вас одних, —
жахати!!
і палець — я:
Твоя Любов безсмертна!
Божа Мати!!!
я плакав
я б плакав! — й що
тоді казати! (??)
Дійсно від Духа!
Дійсно — від Слова.
Дійсно — від Божої Матері
стоять плодовії
дерева
як в раю!
Як вляті.
Стоять й поеми! —
як в раю.
Як вляті!
Що буде з ближніми
моїми? — питати.
І питати.
Мені — питати!!
13.12.2017, на свято Андрія Першозванного!
Київ
