Мені не байдуже, що там
В далекім краї, у сотнях кілометрах
Від столиці - бо нам
Ще жить в Україні навіки. У метрах
Безліч від мене є Харків, Маріуполь
І Херсон... та байдуже мені
Не може бути до тих доль,
Що у полоні ворога по імені
"Росія" - бо край, що в далині,
Що близько - те все Україна.
А рід, що там живе - тоді, і вже донині
Українським є. Родина
Українська є повсюди, де український
Слід лишився і не може стерти
Його загарбник, кат, убивця той російський,
І хоч навіки може дерти
Дух наш вічний - він перше
Згине від століть безсилля
Перед свободи зовом, насилля
Зникне, не пробудивсь востаннє.