Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Андрій Лагута: Поцілунки - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Макс Дрозд, 29.06.2022 - 18:12
Ох, Андріє, скільки правди в 4-х рядках)Але ж, як вірно підмітив Сашко, це пристрасть. Нажаль, пристрасть буває й без любові - ніби вогник загорівся. А чи буває любов без пристрасті?... Треба зупинитися, бо як зачіплюся - напишу ціле есе! Що занадто - то не здорово) Дякую, що Ваші рядки наштовхують на роздуми)) Андрій Лагута відповів на коментар Макс Дрозд, 30.06.2022 - 00:25
Дякую)Так, Ви праві, пристрасть без любові існує, але, як Ви чітко зазначили, це ніби вогник, а що ж то за пристрать, якщо це лиш вогник, а не полум’я? (питання риторичне)... Сашко Негрич, 29.06.2022 - 15:15
Ну, як сказати. Опускатись поцілунками нижче - це, в першу чергу, присрасть. Підійматись душами вище - це, як на мене, і є способом стати ближчими. Цікаві слова насправді.
Андрій Лагута відповів на коментар Сашко Негрич, 29.06.2022 - 15:49
Пристрать – магніт для душі. Бо ж саме в пристрасті пізнаємо одне одного, тож думаю, що це взаємопов’язані речі. Дякую)
|
|
|