Обійми мене, мій герою,
Обійми...і не відпускай-
Хай обійми твої снагою
Напоять мене через край...
Хай нестримно заб'ється серце,
Що вмирало усі ці дні
Без повітря, без світла й сонця-
Воно згасло на цій війні...
Обійми мене, мій герою,
Я розтану в твоїх руках,
Заховаюся з головою
І пропаде хай, щезне страх.
Страх глухої тяжкої ночі,
Що засів у моїх грудях
І підточує мої очі,
Коли ти десь отам, в степах...
Я на крилах душі швиденько
Через лихо до тебе мчу...
Чи ти чуєш моє серденько?..
Я волаю ним!.. Я кричу...
Я не хочу без тебе бути!..
Повертайся живим назад...
Я не хочу могти забути...
Ти - дорожче всього в стократ!..
Ти дорожче всього на світі...
Пригорнись до моїх грудей...
У чужому ми зараз літі...
Серед своїх й...чужих людей...
Пригорни мене, мій герою,
Нині світ цілий проти нас...
Розлучає мене з тобою
Ця проклята війна і час...
Але знай,я їм не дозволю
Обікрасти навіки нас,
Я молитимусь...і відмолю
Наше щастя...ще й про запас.
Я прикрию тебе любов'ю,
Як потрібно буде щораз,
Коли ти там...на полі бою...
Ти лиш вір...й пам'ятай про нас...
Ну, а поки...побудь зі мною,
Заховай у своїх очах...
Я за тебе буду горою,
Ти за мене станеш стіною-
Буде добре усе у нас...
