Жовтневий вітер золото обтрусить,
Не втримаються клени вогняні.
Від ставу йдуть поважно ситі гуси –
Чекає все живе на мирні дні..
Вбирають осінь прибрані хатини,
Господарі садиби чепурять.
Всі віримо, що ворога відкине
Синів і доньок наша мужня рать.
Благословенна Україна-мати
Лаштує сани – до зими от-от…
То дай же, Боже, сил відзимувати,
Врятуй війною стомлений народ.
Як ворог не хотів урвати кусень –
Не віддамо ми кровного в житті.
Це наш ставок… і золото… і гуси –
І осінь у промінні золотім.
/надихнула картина Віталія Бараненко/
"Врятуй війною стомлений народ..." 
