немов у троянди порізали серце
на пелюстки болю,
немов немовлятко за матінкою
загублене вило жалобним вовком,
немов у магму пекельну занурювали
живого в домовині,
немов у долонях вийняте серце –
квітку дарував,
умившись кров’ю мук пекельних...
та ти побачить не схотіла
стукіт двох сердець...