Я серце збираю докупи,
Я марю безсонням глибоким,
У вічнім проваллі де крик
Шукаю вихід до світла.
Мені весь час холодно, тісно,
У грудях пронизливий страх,
Як вирвати слово прокляття,
Коли навколо війна?
Але не змирилося серце
Хоч вибий його із грудей,
Так хочется миру і спокою,
Без бою, без крові, без ран,
На небо дивитися вільно,
Любити і світло нести,
Аж доки не зірветься янгол,
Як зірка із неба ясна,
Підхопить не тіло, а душу,
Що в муках весь вік провила,
І там на хвилинку у спокою,
Хай зляже навіки душа.
