UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Світлана Себастіані: Бесы - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Под Сукно, 12.03.2023 - 17:33
Вас много Нас малоза пазухой Бога. в жаровне мангала. Вам тесно - Нам вольно - зловонное место. по-летнему знойно. Вам мягко, Нам твёрдо, безсрамное -наго. упёртое -гордо. Вы дошлы, Мы прямы - в доверие втёршись. за створами Брамы. Ягнята. Койоты. Так что же вам надо, пошли б вы за пазуху, пошли бы вы на *! почему себастиани? имеете родство с ладзаро себастиани? Світлана Себастіані відповів на коментар Под Сукно, 12.03.2023 - 17:36
О, спасибо, всегда интересно, когда отвечают на стихи - стихами.О родстве надо было спросить моего деда, он был Лука Себастиани. Но не сложилось. Романьков, 08.03.2023 - 18:59
Черне тучи Несуться ордой, Ватники и онучи По земле родной. Топчат посевы Воруют и пьют! Во имя Святой Девы Зачем вы тут? Скажу вам на это - Что зубы жмут? Вам хари собачьи Своротим на бок? Хаймарксы, как смачи, Как черней вам рок. Но есть и пользинка От трупов в полях - Собачьи поминки, И жуткий вам страх…. Ну и так далее. Спасибо за тему. Крутой стих Світлана Себастіані відповів на коментар Кадет, 05.02.2023 - 17:23
Спасибо! Очень интересны Ваши варианты - и полностью меняют смысл.  
Ніна Незламна, 27.01.2023 - 08:33
 Сильно сказано! Душевний біль не вгамувати...На жаль страждає Україна мати...Але ми віримо в ЗСУ! Настане МИР! Вознесемо красу...По всіх містах і селах...Але рана ,ще довго буде кровити і боліти...Ми не забудемо війни,хоча й пройдуть століття.Я співчуваю Вам...моя сестра живе в Арзамасі..правда їй вже 84 роки...Як тільки все почалося,при спілкуванні запитала-Навіщо ви на нас пішли війною- Ось таке зомбування...ось такі справи...Після цього більше спілкування немає.. Удачі Вам і терпіння!Все буде Україна! 
Світлана Себастіані відповів на коментар Ніна Незламна, 27.01.2023 - 20:09
Дякую, Ніно! Я не знаю, чи є хоч одна людина в Україні, яка б не переживала цього страшного розриву з родичами, друзями, просто знайомими, які ще, здається, недавно, були абсолютно звичайними людьми... Це зомбування не вчора почалося й не завтра закінчиться. Страшним буде для них прозріння. А нам - миру Божого! 
Анно Доміні, 26.01.2023 - 23:01
Прикро, що нині багато російськомовних чи з російським корінням українців відчувають себе винними, хоча насправді зовсім не винні ні в тому, які у них предки, ні в тому, яка у них рідна мова...  Мужності і миру вам, Світланочко! 
Світлана Себастіані відповів на коментар Анно Доміні, 27.01.2023 - 20:25
Дякую Вам сердечно за Ваші слова!Мені теж шкода, дуже шкода тих українців, які першими постраждали від російської агресії, втративши близьких, домівки, втративши все, що мали, та ще й зробилися в очах деяких своїх співвітчизників мало не агентами "русского міра" через свою російськомовність або російську кров. Особливо шкода діток, маленьких вимушених переселенців, котрі бояться сказати зайве слово, щоб не наражатися на образи, і що найстрашніше - деякі з них наче визнають законність таких образ, ніби визнавши себе якимись неповноцінними дівчатками й хлопчиками... Це все неприпустимі речі. Як деякі мої знайомі, я могла б зараз повністю перейти на українську мову, але ніколи не буду цього робити - передусім для підтримки цих людей. Миру, любові, добра!
Анно Доміні відповів на коментар Світлана Себастіані, 28.01.2023 - 12:34
Діти - вони взагалі найменш захищені в цьому плані люди, у них ще нема свого чіткого світогляду, і навіть коли він потроху починає з"являтися у підлітковому віці, вони ще не вміють аргументовано його відстоювати (часто і дорослі цього не вміють...). Але мене дивує позиція "розумних" дорослих, які почали охоче співати панегірики українській мові і обзивати російську "чужинською" і "ворожою" зараз, коли війна, а в часи миру якось не дуже морочили собі голову тим, щоб підіймати престиж української в очах співвітчизників культурними засобами і методами... хоча ні путін, ні його банда не мають патенту на російську мову. Однак в умовах війни, певне, інакше не можна - розум відступає і говорять почуття...Навзаєм!
Світлана Себастіані відповів на коментар Анно Доміні, 03.02.2023 - 19:36
Так, мова належить тільки тому, хто її вивчив.Та все ж не засуджую людей, котрі зненавиділи російську мову й взагалі все, що має бодай хоч якийсь дотик до "русского мира". Бо, можливо, в цих людей "русский мир" забрав життя близької людини, здоров'я, хату, мрію, сенс життя... В моєму місті була вулиця Пушкіна, а на ній - школа ім.Пушкіна, а біля школи - бронзове пушкінське погруддя, а всередині - великий, в повний зріст, портрет поета. А зараз це все прибрали. Так, мені трохи - а, може, й не трохи - боляче з цього приводу. Але я розумію, що це зробила не банда вандалів, а Історія, яка все робить вчасно. Настане час - українці, якщо захочуть (стовідсотково захочуть!), відкриють нові пам'ятники Пушкіну, свої, українські. А радянським чи подарованим російським "истуканам", котрими імперія мітила територію "братских республик" та "дружеских стран" знайдеться місце в музеях, і це будуть скоріш речові докази, аніж предмети мистецтва. А Пушкін, до речі, за моїм жартівливим пророцтвом дійсно потрапив сьогодні в "іноагенти": прочитала в новинах, що система якогось російського книжкового сайту дала збій і саме так відмітила цього автора.))) Анно Доміні відповів на коментар Світлана Себастіані, 06.02.2023 - 00:39
"Мова належить тільки тому, хто її вивчив" - оце ви гарно сказали! Візьму на озброєння.
Анастасія Крупська, 26.01.2023 - 21:15
"И вы хотите лишить нас Света,тогда как сами – с рожденья слепы." Краще і не скажеш👏 Світлана Себастіані відповів на коментар Анастасія Крупська, 27.01.2023 - 20:26
Дякую Вам, Анасасіє, за візит та відгук!
|
|
|
||||||||||||||||||||||
Что вы сегодня из чаши пьёте?... но, им я вас прокляну не первой... 
