Останній лист, під кулі свист
Спішить додолу впасти
А я тягнуся, щоб його
Мотузкою зв'язати
Так непомітно прив'яжу
Щоб зиму протримався
І ось що я тобі скажу -
Ти сильний, не зламайся!
Земля - не люди, не зважай,
Що хтось тобі не радий
Там давно тирса в голові -
Шукай собі відраду.
Дніпро сам знає де тече
І де він починався.
І хай той погляд не пече -
Від того, хто продався.
Ти не за них стоїш - за нас!
За своїх маму й тата,
Що саме ти за нас стоїш -
Ми будемо пишатись.
Тим, що в окопах, у брудних
Ти ще і нас втішаєш.
Тим, що ти - наш і серед нас,
Що брат твій відлітає,
А ти лишаєшся і знов
Вперед ідеш сміливо.
Тож в твоїм серці хай любов
Клубиться терпеливо.
І хай вона в тобі живе
Міцніє з кожним кроком,
Додому скоро приведе
Й лишаться за порогом
Той біль, той страх,
Похмурі дні - криваві і жорстокі
І попелищ страшні вогні
І смерті тихі кроки...
Я мрію, що одного дня
Ти будеш, як раніше,
Займатись справами своїми
І чути мирну тишу.
Тримати рідних у обіймах
І зранку каву пити,
І кожним отаким моментом
Насправді дорожити.
Утихне біль і щем пройде
Лишиться світла пам'ять
Хай більш ніхто від нас не йде -
Хай Бог вас нам лишає.
Присвячую цей вірш моїм знайомим, які воюють на Сході і зустрічають там прихильників руського міра.
Хочеться послати їм все тепло, яке маю.
Однажды, заходя в автобус, увидел молодого мужчину с ребенком на руках. И как-то в мыслях молнией пронеслась болезненная мысль - еще одна жертва Хроносу. Бог времени жесток. Не могу касаться военной темы чужой боли. Это бережное чувство. Разделенность из своего прошлого. Такие стихи сегодня не просто нужны. Это как кислородная подушка...
Kлер Клер відповів на коментар inki, 10.02.2023 - 23:07
А я не можу не торкатись зараз.
В мене якесь таке відчуття внутрішнє, що я маю дати хлопцям знати наскільки ми разом з ними навіть, коли вони так далеко від нас.
Я це по-різному роблю, всі мої вірші адресні, конкретним людям і батальйонам або зовсім не адресні, але це не грає ролі, бо я лишаю там свою енергію і сподіваюсь, що вона їх підтримає хоч трішки.
Дякую вам, що прийшли, ви маєте відчувати як відношусь до вас🤍
Дніпро, доречі бере свій початок приблизно з тих же болот, де московія зароджувалась.
Kлер Клер відповів на коментар tru, 26.01.2023 - 15:34
Це щось значить?)
Я хотіла рядками про Дніпро підкреслити, що ніякі срані рашисти не повинні нам розповідати хто ми.
Ми самі знаємо про себе, хто ми є!
І щоб вони вже звалювали.
Вибачте за лексику)
Я змінила назву)
Але ви спритніший)
Страшно про це думати, бо так воно і є.
А най6ірше, що цих людей не змінити, те болото в яке вони влізли - не відмивається.