Дівча уперше покохало...
Було все, як солодкий сон!..
Повітря раптом стало мало!
Палав під серденьком вогонь...
Стелилась доля між зірками
та мрії сіяла дощем...
А Місяць – янголя ласкаве –
під ребра лив їй теплий щем...
Надія обігріла душу...
давала віри джерело...
І та душа – неначе в мушлі!..
Покрови лагідне крило...
Для долі милий – подарунок!
Коханий... бажаний... святий!
Коли відчула поцілунок,
то зрозуміла: - Щастя їй!
Подруги лиш жахи говорять...
кропили сонце в небесах...
- Не буде вічність любий поряд!
Кохати вперше – світ в сльозах!..
Чомусь зникає теплий погляд...
летять за вітерцем слова...
Гіркий залишиться лиш спогад!..
Накриє серденько журба...
- Таке казали злії люди!..
Їх не торкалось почуття...
А я любити вічно буду!
Єдиний він... на все життя...
Хай календар листає весни,
Скидають листя ясени...
Кохання тлітиме під серцем,
її освітлюючи сни...
3.03.2023 р.
Фото з інету.
Первая любовь
Впервые девочка влюбилась...
Все было... будто сладкий сон!
Душа почувствовала крылья
и сердца колокольный звон...
Судьба средь звезд тропу стелила...
мечты рассеяла дождем...
Луна зависла добрым тылом...
ее волшебным кораблем...
Надежда душу согревала,
встречая первый поцелуй...
Среди таинственного бала,
дыши счастливая, танцуй!
Подруги лиш жахи говорять...
кропили сонце в небесах...
- Не буде вічність любий поряд!
Кохати вперше – світ в сльозах!..
Не будет в пары чувство вечным...
Закат у Солнца каждый день...
Не будет главным человечек!..
Лишь под ребром оставит тень...
- Такое шепчут люди злые!
Их не коснулись два крыла...
И пусть любовь пришла впервые...
Она без срока расцвела!
Пусть календарь листает весны,
сквозь пальцы сыплются года...
Девчонка с чувством поднебесным
уж не разлюбит никогда...
28.02.2023 г.
Фото из инета.
