Я бачив дивний сон, немов би я в засланні
За деякі гріхи та необачність слів.
А поряд ні душі з ким я співав в останнє,
І голос мій пропав і не лунає спів.
Але ж я ще живий! Як можно з цим змиритись
Коли твоя душа заціпеніла вмить,
Коли є скрізь вода, та не дають напитись,
Чужі пісні звучать, а твОя пісня спить.
На радість, на мою , той дивний сон скінчився,
Я повернувся в світ, а він мене забув.
Всіх друзів привітав,їм в очі подивився,
Але ніхто із них не запитав- "Де був?"
Мене забули всі , чи може не пізнали,
Хоча лиш темна ніч між нами пролягла.
Одна буремна ніч,в якій ви мирно спали,
Яка тільки мені ті жахи принесла.
19.09.2022 р.
Зворушливо... Поменше б таких снів...Хоч душу ятрить гнів Треба триматись і просто жити, і основне не втрачати надій на краще! З Вербною неділею Вас! Миру,добра і любові! Дякую!