Ні, я не зламна, я донька України,
І скільки б на моєм шляху не було перешкод,
І де б я не була тепер, віднині,
Знай, серцем завжди буду я - народ!
І скільки б не вело вперед життя та доля,
Чи повертала знов назад мене,
Не зламна я і сильна моя воля,
Я вперто буду битись за своє.
Думками завжди я у ріднім краю,
Ходжу по рідним там стежкам.
Та солов'їною співаю й розмовляю,
І це спаплюжити нікому я не дам.
До тебе, Любая, в віршах звертаюсь!
Бо постать, наче, тут - душа, де ти лише.
Хоч тепла чужина та все ж не відвертаюсь
Від думки розірвати це кліше.
Я Богу дякую за час і за можливість,
Що маю долю й волю я щодня,
Надію, мужність, мрію і сміливість,
Що вільна й сильна, наче, як броня.
Хай буде день і хай настане вечір,
Зустріну ніч і ранок знов прийде.
Я - донька України, доросла і малеча,
Я є народ, що в слові проросте.
Аліна Ємельяненко
21.10.2022
ID:
978787
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 31.03.2023 18:59:00
© дата внесення змiн: 06.04.2023 10:31:14
автор: Аліна Ємельяненко
Вкажіть причину вашої скарги
|
