Один він рідний і єдиний
Дарує щастя і кохання
Породжує в житті прекрасність
І розгалужує бажання
Він був і буде бо живе все
У серці те, що вже прожив
Із ним тепер завжди щасливий
Коли був в нім то не тужив
Якщо далеко ти від нього
Потрібно пам’ятать його
І линуть серцем знов додому
Не залишатись в далі всього
І де б не був ти завжди в краєм
Що дім відкритий завжди всім
Бо виростив і дав дорогу
Всім дорогий тобі він тим
Садок – він був і буде жити
І прикрашає милий дім
Знов ти повернешся до нього
Не через рік, - так через сім
05.12.2003 (Яресько Я.М).
