Щось уступилося у мене:раптом
між співами тюремних горобців
і гуркотом тролейбусів відчув я,
неначе хтось висвистує мою
мелодію журливу - тьмавим альтом.
І я потерп. І моторошний день
за цим журливим свистом ослонився.
Це - ти. Це - там десь ти . Коли триваєш
на відстані від себе - то, напевне,
хтось непомітно в тебе увійшов
і причаївся. Навіть, марновіре,
ти й не зогледівся. Сттарі шляхи
(їх пам'ять жужмом кинула)
лягли супроти. Походи удруге
своєю молдістю і збагни себе
перед народженям Христовим -
як час потоком римського літочислу
збігає в діл. а там стоїт трикліній
для поминання чущого Три смерті
у ложах повсідались і мовчать.
Що перша - то неслава. друга - рвійство,
а ця - провина. На ослоні ж - ти,
за власним поминанням. П'єш фалернське
густе вино, поклавши чесний хрест
і на чоло, й на груди. Знай, небоже,
що приневолений іти до себе
усе назад, ти тінь свою згубив,
що пам'яті трималась, як останній
причал на Леті. Що помер Харон,
пустивши утлий човен за водою.
Що мертві плеса мертво відбивають
тебе, померлого в живій душі.
Що уступилося - збагнув нарешті!
В. Стус
Со мною что-то происходит:
средь галдежа тюремных воробьёв,
почувствовал, что кто-то тенорком
мою печальную мелодию выводит.
Опешил вмиг. И день ужасный
за этой мелодичною тоской погас.
То - ты. То - ты. То - ты сейчас
плетёшь свои тюремные рассказы.
Когда лишаешься на миг себя,
в тебя, наверно, кто-то входит,
а ты, чудак, не замечаешь как
он келью тайную в душе находит.
Дороги старые, что память комом
швырнула без почтенья в хлам,
взроптали: ты с поклоном
по прошлому пройди! Представь
себя до рождества Христа,
когда мгновенья в римском исчисленьи
потоками сползают в яр, а там
стоит триклиний для поминок жизни.
Три смерти восседают и молчат.
Одна - вина. Позор - вторая,
а третья - жадность; в стороне,
себя на этом действе поминая,
находишь утешение в вине,
крестясь...Знай, милый,
ты осуждён прийти к себе,
ведь тень ты потерял
и силу, что памяти держалась, как причал
на Лете, и что Харон
ушёл, пустив ладью теченьем,
что мёртвым ты в живой душе в забвенье
плывёшь. Ты понял, что произошло!
2023
ID:
981817
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Драматичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Поетичні переклади
дата надходження: 01.05.2023 01:11:21
© дата внесення змiн: 28.05.2023 19:33:10
автор: Санчо
Вкажіть причину вашої скарги
|
