Знову ніч вільно бродить по світу,
Уповільнює рухи і ритми.
Розпускає в снах залишки цвіту
Повз усі захисні алгоритми.
Ніч із темряви ніжно й лукаво
Додає нам вогню почуттями.
Горизонтами серце блукало
І залишило нас десь між снами.
В них є щастя й ще більше смутку
Від розлуки й загублених днів.
Маю в серці живу незабудку,
Щоб цвіт мрій знов до тебе привів.
