Ти бачиш світ так само як і я?
Радієш ранкам, вічуваючи самотність…
Тебе захоплює природа чарівна,
Але лякає вічна безтурботність….
Ти маєш все, але наразі все ж один,
І відповідь шукаєш у питаннях…
Життя не гра, це відголосок наших дій,
Тому й приходять всі розчарування.
На що чекаємо від зоряних доріг,
І що вкладаємо разом у слово - єдність?
Самодостаток лиш прикрасить наш поріг,
Бо в кожного своя є незалежність….
Яких критеріїв потрібно почуттям?
І як прорахувати своє щастя?
Як довго ще чекать здійснення мрій,
Сп‘янівши від думок, як од причастя…
Коли ж настане той жаданий день,
Де ми відчуємо в мовчанні насолоду,
І разом дивлячись на небо у вікно,
Ми зрозумієм, що не втратили свободу!
Але поєднана вона тепер на двох,
В житті, думках, у мріях та коханні….
Кінцевий не лякає нас фінал,
Бо ми у всьому всесвіті - бажані!!!
І крок за кроком доля нас єдна,
Веде до зустрічі дорогою натхнення,
Бо лиш для тих, хто у своїй душі чекав,
З Небес як дар, іде БЛАГОСЛОВЕННЯ!!!
