Восени дощить доволі часто.
Як подобається дощ оцей мені!
У погоди теплий ніжний настрій,
І стоять дерева в листі чепурні.
Дощ старанно пил змиває всюди, –
Барви осені стають такі ясні!
Та якщо буває дощ тягучий,
То стає самотньо й холодно мені,
Всюди появляються калюжі,
Підіймається простиглий вітерець.
Сумно краплі падають байдужі,
Гарний настрій дощ цей зводить нанівець.
Вже не можна вийти погуляти,
І не хочеться виходить взагалі
На подвір’я з теплої кімнати…
А залишив дощ іще й приємну річ:
Хоч сховав за хмари небо чисте
Й водною стіною сонце затулив,
Та повітря свіже радо лине
Після дощику такого восени.
07.09.2016
