Я запросила в гості осінь-златовласку,
Дві філіжанки чаю на столі,
Скрипаль зіграє нам осінню казку
До першої вечірньої зорі.
Ішла граційна гордовита пані,
Несла дари з розкішних сундуків,
Їй кланялись дуби – пани всі знані
І клени вартували з рундуків.
Багряна сукня розвівалась вітром
Й тяглося шлейфом листя по землі,
Навколо айстри усміхались квітом,
І грабів бурштинові камзолі
У відблисках сідаючого сонця
Все чарували в предвечірній час.
Палітра жовтня відкрива віконця,
Альтанка чепурна чекає нас.
Солодкий, зігріваючий, терпкий
Смакуєм чай... Вже з осінню на ти.
Скрипалю, казку для душі зіграй,
А ти нам, місяченьку, посвіти.
