Поглянь: Чумацький шлях горить,
Неначе в небуття дорога.
Не чути вже ніде нічого,
Все спить…
Луна лиш пісня солов’я.
Її для тебе він співає
В квітучім у зеленім гаї.
Гой-я!
Дивись: он зірка мерехтить
На тлі небесному неясно.
То спалахне, то знов погасне
На мить.
А над ставком стоїть туман.
Схилився верболіз на воду.
І серце рветься на свободу,
На лан.
Чи є що краще, ніж отак
Вночі сидіти вдвох з тобою
Й дивитись на Чумацьку долю,
На Шлях…
Тебе до себе пригорну,
Бо хочу, щоб ти зрозуміла:
Моя душа тебе хотіла
Одну.
Побудь зі мною до зорі,
Щоб у зимові довгі ночі
У снах я бачив сині очі
Твої…
