Як добре, що така існує далеч,
В якій надійно можу я сховатись,
Коли гнітять тривоги і печалі,
І якось хочеться пригальмувати,
Межи чужих страждань і мук сховатись
І відректися від себе самої,
Піщинкою світобудови стати
Чи листячком на дереві весною.
Я думаю, що́ вислів означає,
Який гласить:«Не сотвори кумира»?
Але мені потрібно він щоб сяяв, –
Без нього не прожити в цьому мирі.
Боюся загубить свою стежину
І не знайти у темноті суцільній,
У лабіринті розгубитись нині
Й безгрішну душу втратити невільно.
Кумир мені потрібен, як підказка:
Куди іти і по якій дорозі,
Потрапить щоби на вершину щастя, –
Я досягну цього́ з Тобою, Боже!
10.01. 2016