Радує легкою свіжістю
неба блакитного просинь.
Тішиться ясними барвами,
всіх зачаровує осінь.
Щедро розсипала золото
в полі, в саду, у гайочку.
А для землі вона вишила
гарну святкову сорочку.
Айстри, жоржини, гібіскуси,
цинія, флокси, майорці,
стихлі троянди, петунія
барвами грають на сонці.
Крокуси навіть з’явилися,
ніби весни погляд ніжний.
І чорнобривці дарують нам
усміх свій сонячно-світлий.
Можуть вони і нахмуритись,
як пелюстки дощ заросить.
Осінь тоді знов у літечка
теплих деньочків попросить.
Хоч павутинки-сріблиночки
в барви яскраві вплетуться,
в дотиках теплого літечка
квіти осінні всміхнуться.
Радує легкою свіжістю
неба блакитного просинь.
Тішиться ясними барвами,
всіх зачаровує осінь...