Опустились зорі ясні,
Тихо, плавно у мій дім,
Боже мій, які ж прекрасні,
Засіяв із ними двір.
Заплелись неначе в стрічку,
Під таночок у вінок,
Підпалили кожну свічку,
Це таємний їх зв'язок.
Шепотіли щось знічев'я,
Розпочавши ритуал,
Ну а я, мов мавка, фея,
Опинилась серед трав.
Повели мене за хмари,
Застеливши світлий шлях,
Ну а там ми чарували,
І ніхто нас не шукав.
Замішала павутинку,
Ніжну-ніжну з диво-хмар,
Нею вкрию Україну,
Обірвавши гіркий жах,
Затолочу слова в попіл,
І за обрій дремену,
Де сховався підлий ворог,
Там розсиплю цю золу.
Не пройдете! Повертайтесь!
Допоможе мені Бог,
Зорі знову укривають,
Мій багряний помсти крок.
16.12.2023р.
Крижанівська Галина
Чудовий вірш!
Ніжну-ніжну з диво-хмар,
Нею вкрию Україну,
Обірвавши гіркий жах,
Затолочу слова в попіл,
І за обрій дремену,
Де сховався підлий ворог,
Там розсиплю цю золу.
Все буде Україна!
Миру і добра вашому дому!
Гарно
