Мой пращур
(Перевод с украинского)
Дремала ночь под звездным небосводом,
Журчал источник, спал зеленый луг,
И разнотравье пахло диким медом,
И неподвижным было все вокруг.
Потом восстал языческий Ярило,
И новый день работу протрубил –
В сарае птица крылья распрямила,
Бык заревел, копытом конь забил.
Мир выглядел невинным и исконным,
Обыденным от будничных мерил.
И лишь хозяин жить не мог спокойно
В расцвете лет, энергии и сил.
Его душа движения хотела,
Внезапною идеей озарен,
Настойчиво он принялся за дело
И мастерить безмолвно начал он.
Был движим он единственным мотивом,
Его палил и жег один огонь -
Впервые в мире колесо, как диво,
Возникло перед взором у него.
И плоская Земля крутнулась сходу,
Натужным скрипом отозвалась ось,
Когда предстал перед глазами рода
И покатился самый первый воз.
Оригинальный текст:
Анатолій Мироненко
Мій пращур
Івану Перепеляку
Дрімала нічь під зоряним наметом,
Сюрчав цвіркун, дзюрчало джерело,
І разнотрав’я пахло диким медом,
І все навколо первісним було.
А згодом встав язический Яріло,
А день новий роботу протрубив –
І птиця свійська розминала крила,
Ревла корова, кінь копитом бив.
Усе було прадавнім і правічним,
Звичайним і буденним до нудьги.
І лиш господар жив непересічно
У розквіті енергії і снаги.
Йому чогось незвичного кортіло,
Він вихривсь духом, думкою світивсь
І ось одного разу взявсь за діло
І мовчки майструвати заходивсь.
Він працював і жив одним мотивом,
Його палив і пік один вогонь –
І перше в світі колесо, мов диво,
Постало перед поглядом його.
Земля крутнулась, непорушна зроду,
Натужно заскрипіла ії вісь,
Коли перед очима всього роду
Уперше покотивсь найперший віз.