Де ви думки, де почуття...?
Провалля і нічого більше...
Давно не пишуться і вірші,
Ніби, до прірви, навмання...
Життя, як чесно, то летить,
Або іде повз нас з тобою,
Бо ми для нього як ізгої
І лише поруч смерть стоїть.
Тепер вона святкує бал,
А день, і ніч - душа ридає,
У смерті співчуття немає,
Війна - її дев'ятий вал...
Вже друга у сльозах весна,
Життя! І як тебе прожити?
Хочуть народжуватись діти,
Будь проклята завжди війна!
Хай будуть прокляті кати,
Ті, що за долями полюють,
Життю співаймо :"Алілуя!,
Врятуй нас, Боже, і прости!"
Галина Грицина.
