*****
Серденько твоє хай огорта
Лагідно і ніжно доброта.
Хай вона із нього кожну мить,
Мов проміння сонця, струменить
До усіх живих істот на цім
Світі, щоб жилось всім їм на нім
Протягом життя свого всього
Так, як прагне кожен з них того.
Також хай із нього знову й знов
До усіх них протіка любов,
Наче повноводная ріка,
Щоби обминала їх гірка
Доля, а щаслива лиш ішла,
Щоб вона, мов друг, їх обняла
І не відпускала вже повік,
Доки не скінчиться їхній вік.
Адже надане нам всім життя,
Щоб у кожному з нас почуття,
Наче пишні квітоньки, цвіли,
Щоб щасливими завжди були
Ми на цьому світі, бо одне
Маємо життя, яке мине
Все ж у несподіваную мить,
Мить, яка навіки нас приспить,
Мить, що оминути нам повік
Не удасться, щоби жити вік,
Як би не хотіли ми того.
Тож впродовж життя свого всього
Слід нам цінувати кожну мить –
Мов вона остання, в світі жить.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2020
