Рассвет, заря топорщится,
земля от взрыва морщится.
Воюют снова лидеры,
все поименно пидары.
Копеечка к копеечке,
валюта вся порочная,
Законны телогреечки
казалось бы бессрочно.
Гнёт спину, челобитные
народ за ломоть хлеба.
Тарифы ненасытные,
вся ЖКХ - амеба.
Печаль косноязычия -
минуты молчаливые.
Традиции, обычаи,
а люди все пугливые.
Эпоха Возрождения
наступит ли когда-то?
Эпоха Просвещения
для идолов чревата.
Холоп служивый лебезит,
готов грешить в две смены.
Страна вся дырах и сквозит....
от монархической измены.
Закат, луна топорщится,
земля от взрыва морщится...
№2
Самотні кораблі, в них крижані вітрила,
І почуття у млі, як чорні з білим крила...
Пообіцяй, троянда всіх вітрів,
Що день бурхливий буде,
Не обіцяй, зоря усіх морів,
Що ніч кохання не забуде.
Із пекла в рай,
рейс безліч миль,
Музика грай,
про поверховість хвиль.
Не обіцяй, що сяяти зі мною будеш,
Самотні кораблі, чорні з білим крила.
Пообіцяй мені, що смак морів забудеш...
А почуття у млі, в них крижані вітрила.
