Життя складається у рими,
І серцем пишуться вірші.
Лягають на зімятому папері
І тліють у моїй душі.
Ніким нечитані й незнані,
Запорошені мрії і слова.
Губляться в зошиті і телефоні,
Нікому й задарма непотрібні почуття.
Долею писані, в рядках емоції живуть.
Маленькі твори, начинені радістю і біллю.
Вчорашні спогади, які сьогодні ще гризуть,
Вже завтра згаснуть, поростуть цвіллю.
Листок за листком гортаються роки.
Любов, втрати, батьки, діти, друзі...
Слово за словом, живі карбуються думки
І читаються у меланхолійнім блюзі.
Не дають спати, шикуються у голові,
Бешкетують невгамонні до ранку.
Тії думи...Тії думи, то щасливі, то сумні,
Заживуть на аркуші вже на світанку.
