Опіки
літерами
екзистенції...
спалахнуло
"ь" -
Укрсучліт -
легкозаймистий !..
"ь"
яв
нищить...
епатажні
"нульові" -
книжки
опиралися.
Олесь Ульяненко (1962 - 2010) - український письменник, романіст, наймолодший лавреат малої Шевченківської премії за твір "Сталінка" 1997 року. Автор чотринадцяти романів, повістей, оповідань.
У нього щось було від легендарного американського прозаїка Чарльза Буковськи. "Брудний реалізм" та самобутня мова низів суспільства, епатаж, фарс, гротеск, буфонада, провокація героїв захоплюють читача, котрий бажає чогось "гостренького". Пройшовши Афганську війну в лавах совєтської армії, побувавши у різноманітних віддалених куточках колишнього с р с р, стикаючись з багатьма персонажами його майбутніх розповідей, Олесь Станіславович нарешті поселився в Києві, де відчув пристрасть до літератури, ставши цікавим письменником. Навіть попри офіційні заборони деяких власних творів, наклепи збоку цензури одержав чималу популярність серед великого кола поціновувачів оригінального письма.
"Коли кажеш правду - це вже епатаж."
