20-річна Рима, сяючи посмішкою, йшла жвавими вулицями Львова. Її світ, хоч і тихий, був сповнений барв та емоцій. Завдяки окулярам, подарованим їй люблячими батьками, вона могла "чути" людей, читаючи субтитри їхніх слів. Цей дивовижний винахід відкрив для неї новий світ спілкування, роблячи її життя яскравим та насиченим.
Поруч йшов Дмитро, її 30-річний брат. Він завжди був поруч, її опорою та захисником. Їх зв'язок був не просто братнім, а й сповненим щирої любові та дружби.
Раптом, зупинившись біля кав'ярні, Рима мимоволі стала свідком розмови двох чоловіків. Їхні слова, промайнувши субтитрами в її окулярах, заморозили їй кров. Невідомі планували напасти на Дмитра, загрожуючи його життю.
Світ Рими похитнувся. Страх за брата стиснув її серце. Їй терміново потрібно було попередити Дмитра, але як? Її мовчання могло коштувати йому життя.
Зібравши всю свою сміливість, Рима написала на телефоні повідомлення: "Небезпека! Не йди сьогодні додому один!". Швидко показавши його Дмитру, вона благала його бути обережним.
Здивований Дмитро, прочитавши повідомлення, спочатку не вірив своїм очам. Але щирий страх у сестриних очах змусив його серйозно поставитися до її слів.
Дякуючи Римі та її дивовижним окулярам, Дмитро змінив свої плани, встигнувши уникнути засідки. Зловмисники, не підозрюючи про небезпеку, були затримані поліцією.
Життя Дмитра було врятовано. Він, щиро зворушений, обійняв сестру, дякуючи їй за пильність та врятоване життя.
З того дня зв'язок між Римою та Дмитром став ще міцнішим. Вони обоє зрозуміли, що завдяки любові, підтримці та вірі один в одного, вони зможуть подолати будь-які труднощі. А дивовижні окуляри Рими стали не просто засобом спілкування, а й символом їхньої нерозривної єдності.
ID:
1015213
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Байка
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 10.06.2024 14:48:27
© дата внесення змiн: 10.06.2024 14:48:27
автор: artur gladysh
Написано автором з використанням штучного інтелекту
Вкажіть причину вашої скарги
|
