На згадку приємні моменти життя залишили,
Все інше – в смітник, відтепер недоречне воно.
Чому ж забираєш мій спокій і вабиш щосили,
Приходячи в снах, відкриваєш у серце вікно?
Там ще не спинились колишні, роздмухані бурі,
Ще рветься на шмаття розмріяна в квітах земля.
І схлипують в парі на хмарці самотній Амури,
Вони не сприймають безглуздя людей звіддаля.
Чому ж ті шукають так довго і вперто розраду,
А потім, знайшовши, так легко втрачають усе?
На згадку приємні моменти, неначе украдуть
Самі в себе щастя, така між людьми карусель.
21:34, 30.01.2021 рік.
Зображення: https://joinfo.ua
