Sonnet 28 by William Shakespeare
How can I then return in happy plight,
That am debarr'd the benefit of rest?
When day's oppression is not eased by night,
But day by night, and night by day, oppress'd?
And each, though enemies to either's reign,
Do in consent shake hands to torture me;
The one by toil, the other to complain
How far I toil, still farther off from thee.
I tell the day, to please them thou art bright
And dost him grace when clouds do blot the heaven:
So flatter I the swart-complexion'd night,
When sparkling stars twire not thou gild'st the even.
But day doth daily draw my sorrows longer
And night doth nightly make grief's strength seem stronger.
--------------------------------------------
Шекспір. Сонет 28 (за мотивами)
Як втому подолати зможу я,
якщо не маю спокою в житті?
Ця туга денна, ця журба моя
й вночі зі мною… Наче в небутті,
між днем та ніччю, в пеклі я живу.
Підлещуюсь до ночі і в піснях
я славлю день, та марно все — єству
моєму не здолати болю шлях.
День — ворог ночі, тим не менш вони
обидва проти мене, я — мішень.
Важкі вночі мене тривожать сни,
катує душу сумом сірим день,
ночей та днів прийдешніх кожна мить
ще більше душу розпачем ятрить…
(вересень 2018 р.)
