О п’ятій – кукурікає село,
Ґелґоче, квокче, рохкає – не спиться…
І зголодніла вкрай домашня птиця.
Півнів перегук – сну, як не було.
Поки у хаті умліває плов,
Спішу вкосити для свиней щириці.
О п’ятій – кукурікає село,
Ґелґоче, квокче, рохкає – не спиться…
Від спеки двір хоч трохи охолов.
Година, дві – і сонце воцариться.
Беру сапу (тут кажуть, копани́цю),
Полоти йду. Хустинку – на чоло.
О п’ятій – кукурікає село,
(Надихнула картина О.Закусілова "Сільський двір")