Безпечна пристань - тепер підвали.
І то , безпечною вже не назвеш.
Бо в Українців безпеку вкрали,
Бо в нас забрали
впевненість всіх наших меж
І як поясниш, де ж ділась та сила?
Де та калина, де ті річки?
Де ті ворота , що серцю так милі?
Де та пшениця , що не вродила від бомб у росі?
А як скажеш внучці, про серце миле?
Розкажеш , де татковий був рідний дім ?
І як про дівчину й про русе волосся?
Й відданість й щирість тих пророчих слів
Як скаже мертвому синові, пошепки , а в тиші лиш тремор,
Що в серці живий й хай то тільки слова
Й здається що в думках він пише для тебе,
Щоб хоч у тілі залишалась жива?
Щоб залишалась для енонного сина
Еннної дочки загиблих в війні
Енною краплею , що стікає по шкірі
Енною тишею , що ледве квітне в пітьмі.
Як скажеш внучці, що татко безсило
Все би віддав, щоб теща у сні
Крізь проклинання зі всіх сили москвинів
Просто молилась : через сина ..
лиш "невістко, благаю , живи..."
Листопад 2023
