* * *
Зумів, змінив єство моїх років,
час перевів на сонячні акорди.
Зроби мені й дарунки із рядків,
якщо ти з роду творчої когорти.
І розкажи, яка мала земля…
якщо не розминулися у часі,
як ти впіймав у небі журавля,
і як просив у доленьки причастя.
Ти наших душ – скрипаль і диригент.
мене учити взяв чи на поруки?
Не витрачай снаги на комплімент,
для мене вірші кращі подарунки.
Знай, для любові панацея є,
це – почуття реальні і відверті.
Хай ніжність поміж душами снує,
стуляє словом руки розпростерті.
Моє життя натхненням збагатив,
манеру строф перемінити хочеш,
удосконалити і мову й стиль,
підвищити на рівень рими й почерк.
