Я бачу день, коли навколо злива,
Я бачу смуток у очах твоїх.
Пробач, але тебе тоді… любила,
А зараз інший спонукав мене на гріх.
Я бачу ніч, коли туман навколо,
Він губить світ, людей і пристрасті порив,
Мені не розірвать порочне темне коло,
Яке для мене ти у грі своїй створив.
Я хочу зрозуміть: це я тебе зробила?
Чому такий потрібний ти зараз став мені.
Байдужістю ж своєю - обрізав мені крила,
Та все одно покличеш – і не скажу я ні!
Я бачу ранок, де тебе немає
Сумую, плачу… так душа болить,
Але прекрасно ми з тобою знаєм –
Мені не можна так… тебе любить.