Серце поета фонить і кровоточить
Увігнане у забуття,
Алкоголь підтримує душу,
Яку пронизують голками суки.
Тебе не існує, я вигадав твої губи!
Ти впиваєшся по вуха,
Любов - це не для поетів,
В найкращих традиціях
Твоїх, поет допиває вино,
Безголосий, безіменний, чужий
у твоїй жахливій душі,
у твій примарній любові .
у твоїх примарних словах,
те що я сказав тобі на вушко:
слова поета, слова пам ятника,
госпіталізованого з великими душевними царапинами,
пам ятай , ми - троянди .
Пам ятай ,Ми - Троянди,
закручені у спіраль твоєї душі,
твоїх поранених губ,
Живи, любов !
