Зi мною грався у кохання
Твоi смiшинки я ловила
Чомусь було в душi бажання
I серце знову загорiлось
Та швидко твiй вогонь потух
Так само як i загорiвся
А я боюсь сказати в слух
Слова,що давно забарились
Мене не помiчеэш,дивно,
Але все нече зрозумiло
I на душi как стало зимно,
Що у брихнi твоiй нагрiлась
Так,я так само iгнорую,
Все що ти рабиш i говориш
Бо над собою я паную
I ти нiчого вже незробиш
Ти зрозумiв ,що то не жарти,
Тодi були в твоiй душi
А серце сiло мов у грати,
Борпається в тихiй глушi.
Ти задаэш собi питання
I сам собi вiдповiдаєш
Навiшо ти створив кохання?
Бо думав,що у нього граєш...
