Коли розплющуєш очі усе у мить оживає,
Проміння бронзою ніжно тіло твоє обгортає,
І діамантовий вітер мотив на вухо шепоче,
А серце в ритмі канкану, неначе вирватись хоче,
Ти випромінюєш сяйво на всі мільйони галактик,
Із вуст лунають слова яким б позаздрив романтик,
Граційним рухом руки в реальність втілюєш мрії,
Замість Русанівки, так, ах з’явиться острів надії.
Замість паркого асфальту,- піщані пляжі з бунгало,
Тільки тропічні дерева тепер ростуть вдовж каналу,
Дніпро вже став океаном поміж двома берегами,
У чистих водах якого видно аж дно під ногами.
Це острів сонця та щастя, печалі тут не буває,
Промінням сонця він душі усіх людей зігріває,
Він робить вільних усіх, та завжди тільки привітних,
Тут не буває ніколи ані багатих ні бідних.
Усі танцюють на пляжах під легку літнюю рагу,
Один до одного завжди, так, виявляють повагу,
Тропічні фрукти смакують, та екзотичні коктейлі,
Під ранок втомлені пари, підуть у свої оселі.
Цей дивний острів, кохана, тобі увесь подарую,
Він завжди буде цвісти, це я тобі гарантую,
Що це за острів і де, на мапі де відшукати,
Це остів наших сердець, просто продовжуй кохати…
красиво,романтично,ніжно.вашій коханій пощастило, я думала романтики вимерли
